Публікації

Зміни до Кримінального кодексу: чим можуть зловживати силовики і що залишилося поза увагою законотворців

З 1 липня 2020 року набувають чинності масштабні зміни до Кримінального кодексу. У більш ніж 100 статтях документа штрафні санкції збільшуються у 20–100 разів, у багатьох додається позбавлення волі як альтернативне покарання. Крім того, у Кримінальному кодексі поряд зі злочинами з’являться проступки. Це сприятиме, зокрема, змінам у класифікації кримінальних правопорушень, що дозволить, з одного боку, розвантажити слідчих, а з іншого – маніпулювати при притягненні підозрюваних до відповідальності. Які ще зміни чекають із наступного місяця, Mind розповів Анатолій Яровий, адвокат, партнер АО «Радзієвський та Яровий»

Проступки та дізнавачі

Зміни, які набувають чинності, передусім пов’язані із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних злочинів», який був ухвалений ще за попередньої влади, восени 2018 року. Дуже спрощено його мета полягала в тому, щоб розвантажити слідчих правоохоронних органів від «дрібних» справ, передавши їх дізнавачам – окремому структурному підрозділу, що спеціалізується на правопорушеннях невеликої тяжкості – проступках.

Якщо сьогодні злочини поділяються на легкі, середньої тяжкості, тяжкі та дуже тяжкі, то в новій класифікації пропонується розподілити їх так: проступки, нетяжкі, тяжкі й особливої ​​тяжкості злочини.

У чому різниця між злочинами невеликої тяжкості в першому випадку і проступком у другому? Головним чином, у покаранні. Якщо сьогодні до легких належать злочини, за які передбачено до 51 000 грн штрафу та/або до 2 років позбавлення волі, то проступки передбачають такий же рівень штрафу, але вже без тюремного терміну.

У чому особливість проступку? По-перше, він не є злочином, тому після відбуття покарання за нього в людини немає судимості. По-друге, його розслідуванням займається не слідчий, а дізнавач, «полегшена» версія слідчого.

Під час розслідування проступку можна проводити будь-які слідчо-розшукові дії, крім негласних. При цьому робити це можна ще до внесення інформації про проступок до ЄРДР. Наприклад, можна відбирати пояснення, ініціювати медичний огляд, знімати показання з приладів, камер фото- і відеоспостереження, проводити затримання й особистий огляд підозрюваних і вилучати їхні речі, якщо вони можуть бути речовими доказами.

Якщо під час розслідування проступку з’ясується, що людина все ж скоїла злочин (наприклад, звичайна крадіжка – це проступок, а в організованій групі – вже злочин) – справа має бути передана слідчим органам. І навпаки, якщо слідчі під час розслідування злочину з’ясують, що він «дуже незначний» (= проступок), вони повинні будуть передати справу дізнавачам.

Це відкриває величезний простір для маніпуляцій. Найбільш очевидна – це можливість «комерційної» перекваліфікації одного виду правопорушення в інший в обох напрямах. Адже, як правило, проступком є ​​«базове» правопорушення, а його повторність, груповий характер або інші обтяжуючі обставини перетворюють його в «повноцінний» злочин.

Спрощений характер проведення досудового розслідування може стимулювати правоохоронні органи розслідувати всі ситуації, які можливо, у форматі проступків, щоб потім, знайшовши найбільш «перспективні» з корупційного погляду, перекваліфікувати їх на «злочин» або «продати» потенційному фігуранту відмову від такого «апгрейду» за зрозумілу «винагороду».

Штрафи злітають у космос

Оскільки віднесення до категорії проступків прямо прив’язане до розміру грошового покарання за таке правопорушення, виникла необхідність переглянути розміри штрафів, багато з яких довгий час перебували на символічному рівні у 850–1700 грн і навряд чи могли якось «залякати» потенційних злочинців.

Саме тому з 1 липня в Кримінальному кодексі істотно посилюється покарання за більш ніж 100 статтями. Це дозволило вивести ряд правопорушень із категорії проступків, максимальне покарання за які – не більше 3000 прожиткових мінімумів, або 51 000 грн, у розряд злочинів.

Приклади штрафів, які змінилися (максимальні планки)

БулоСтало
незаконне розголошення лікарської таємниці850 грн68 000 грн
крадіжка850 – 1700 грн17000 – 51 000 грн
грабіж850–1700 грн34 000 – 68 000. грн
привласнення або розтрата майна службовою особою850 грн34000 – 85 000 грн
випуск на ринок небезпечної продукції8500 – 17 000 грн51 000 – 136 000 грн
забруднення повітря1700 – 3400. грн30 600 – 61 200 грн
незаконне полювання1700 – 3400 грн17 000– 51 000 грн
самовільна зупинка поїзда без потреби850 грн17 000 – 34 000 грн
ввезення і розповсюдження порнографії850 – 1700 грн17 000 – 68 000 грн
наруга над державними символами850 грн17000 – 68 000 грн
опір представникові влади3400 грн17 000 – 34 000 грн
навмисне пошкодження майна журналіста850 – 3400 грн17 000– 68 000 грн

 

Деякі статті отримали додаткову санкцію у вигляді позбавлення волі, через що теж перестають претендувати на звання «проступку». Наприклад, до 3 років в’язниці як альтернатива штрафу буде з 1 липня санкцією за незаконне проведення дослідів над людьми, незаконне використання виборчого бюлетеня, порушення рівноправності громадян на підґрунті релігії чи національності тощо, перешкоджання здійсненню релігійного обряду, приховування інформації про реальний екологічний стан або захворювання населення.

Що залишилося «за бортом»

Однак далеко не всі «проблемні» статті потрапили під «удосконалення», внаслідок чого досить серйозні правопорушення перетворяться на проступки зі спрощеним форматом розслідування й відсутністю судимості в осіб, які їх вчинили. Наприклад, з 1 липня до проступків відноситимуть у «базовій» формі (без повторності, обтяжуючих обставин, участі групи осіб тощо):

  • погроза вбивством, загроза знищення майна;
  • ненадання допомоги хворому медичним працівником, насильницьке донорство;
  • експлуатація дітей;
  • ухилення від сплати аліментів;
  • примушування до статевого зв’язку (домагання);
  • порушення недоторканності житла, таємниці листування;
  • перешкоджання законній діяльності журналістів;
  • невиплата зарплат, пенсій, стипендій;
  • порушення права на освіту, безкоштовну медичну допомогу;
  • протидія законній господарській діяльності і примус до (не)виконання договорів, підробка та/або використання підроблених документів (це взагалі основні «рейдерські» статті);
  • розголошення банківської таємниці;
  • групове порушення громадського порядку і заклики до нього;
  • хуліганство;
  • жорстоке поводження з тваринами.

Мало того, що всі ці злочини розслідуватимуть за спрощеною процедурою, хоча багато хто з них (як, наприклад, погроза вбивством, «рейдерські» статті та інші) є досить серйозними й небезпечними для суспільства. Більшості з них не торкнулося й підвищення штрафів. Тобто суми покарань за них будуть все ще мізерними. Отже, злочинці в цих кейсах відчуватимуть себе набагато спокійніше, ніж до набрання змінами чинності.

Чи можна виправити ситуацію? Безумовно, виділяти нескладні правопорушення – з погляду розслідування, а також нетяжкі – з погляду завданої матеріальної та моральної шкоди конкретній людині, державі, суспільству – потрібно. Однак список проступків точно потребує ревізії і переформатування. І йому має передувати велика суспільна дискусія, а не кулуарні домовленості.

Тому що зараз деякі з пунктів мають ознаки зниження рівня відповідальності за низку серйозних злочинів, навіть якщо їх здійснюватимуть чиновники. Водночас звичайних громадян чекає безпідставне посилення покарання для злочинів, скоєних ними вперше або таких, що не є суттєво небезпечними для суспільства. На жаль, учасникам кримінального провадження ще тільки належить відчути на собі повною мірою всі складнощі застосування нових правових норм.