Публікації

Чи «підігрує» ВАКС чиновникам при визначенні розміру застав?

У юридичних колах, зокрема, серед адвокатів, які займаються справами про корупційні правопорушення, є гіпотеза, що після створення Вищого антикорупційного суду останній у своїх рішеннях більш суворо ставиться до підприємців / простих громадян, ніж до чиновників. Вибіркова перевірка цифр і фактів свідчить, що таку тезу можна поставити під сумнів. Утім «різнобій» у підходах теж не обіцяє легкого життя ані адвокатам, ані їхнім підзахисним.

На початку вересня 2019 року під час зборів з нагоди урочистого відкриття роботи Вищого антикорупційного суду Президент Володимир Зеленський сказав суддям: «Перед вами дійсно великий виклик. Це не просто повернення громадянам вкраденого через покарання топ-чиновників та топ-корупціонерів країни. Це повернення громадянам відчуття і віри в те, що, дійсно, в країні є справедливість. Завдання Вищого антикорупційного суду просте: корупціонер покараний, держава, суспільство та інвестор захищені».

У перекладі на просту мову це означає: ваше завдання – саджати, а про ймовірність виправдувальних вироків краще навіть не згадувати. Із такою установкою від першої особи держави цілком логічно було б очікувати, що ВАКС стане просто продовжувачем справ НАБУ і САП – слідства і прокуратури.

Втім, судячи із попередніх результатів діяльності ВАКС за 9 місяців, йому все ж вдалось зберегти певну незалежність і не вирішувати справи виключно «у ворота» НАБУ і САП. Вироків суд виніс небагато і вони не стосуються резонансних справ, проте рішень щодо запобіжних заходів, що їх обирали слідчі судді ВАКС та у подальшому переглядали судді Апеляційної палати ВАКС – уже достатньо, аби зробити певні висновки.

Візьмемо офіційну статистику ВАКС за результатами розгляду відповідних клопотань про обрання запобіжних заходів у 2019 р. Із 68 клопотань лише 32 було задоволено, а щодо 15 – прийнято рішення про їх відхилення. Тобто третина звернень НАБУ не були задоволені ВАКС. Ці дані приємно дивують. Для порівняння – в часи, коли НАБУ і САП перебували «в юрисдикції» Солом’янського районного суду міста Києва – майже 85% аналогічних клопотань задовольнялись.

Аналіз рішень у конкретних справах теж підтверджує, що ВАКС вдалось уникнути виключно обвинувального ухилу. У якості індикатора можна взяти розмір застави, який призначається для чиновників, з однієї сторони, та підозрюваних підприємців – з іншої.

Без єдиної практики

Формально в Україні немає законодавчо закріпленого принципу кореляції між розміром застави і збитками, які нібито завдані тими чи іншими корупційними діями. Ба більше, «космічний» розмір застави Європейський суд з прав людини напевне розцінить як порушення прав людини. Адже задача застави – не роздягнути підозрюваного до останньої сорочки, а гарантувати його прихід до слідчого чи до суду у випадку необхідності і за відсутності великої небезпеки з його боку.

Найбільший допустимий розмір застави – ледь трохи вище 600 тис. грн., і тільки у виключних випадках суддя може встановлювати більші суми.

Утім, медіа та численні активісти часто оперують саме співставленням нібито нанесеного збитку (бо до вироку суду це ще не є встановленим фактом) і розміром застави, яку застосовує суд. І рішення, які виносяться щодо клопотань слідчих та прокурорів, часто прямо збігаються із цим очікуванням. Проте, наше невелике дослідження свідчить, що стається це не завжди і закономірність відслідкувати складно.

Наприклад, у справах екс-голови податкової Романа Насірова (рішення виносив Шевченківський райсуд), екс-депутата Максима Микитася, екс-депутата Ярослава Дубневича і підприємця Вадима Альперіна розмір застав був «захмарним» – від 70 до 100 млн грн. Утім, «пропорції» в кожному з випадків були різні. Якщо Насіров вніс заставу розміром всього в 2% від шкоди, яку йому ставили у вину (2 млрд грн.), то Альперін і Микитась – співмірні із розмірами заявлених збитків суми (100%). При цьому для Микитася суму застави підняла саме Апеляційна палата ВАКС – з 5,5 до 80 млн грн. До слова, більш суворий запобіжний захід Апеляційна палата ВАКС обрала і в справі екс-нардепа Ярослава Дубневича – замість застави у розмірі 100 млн. грн. у першій інстанції – тримання під вартою із альтернативою внесення 90 млн. грн. застави – в апеляційній інстанції (сума приблизно на 100% покриває заявлені збитки).

З іншого боку, у справах багатьох чиновників ВАКС визначав розмір застави у сумі до 600 тис. грн., що майже у всіх випадках дорівнювало менше ніж 1 % від суми ймовірних збитків.

Ми проаналізували (як з Єдиного реєстру судових рішень, так і з відкритих повідомлень суду та правоохоронних органів у ЗМІ) деякі приклади ухвал про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави або у вигляді застави – саме з точки зору умовної кореляції збитків та розміру застави. Ми не враховували тяжкість злочину, утім оскільки мова йде про «корупційну» юрисдикцію, то «легких» статей там небагато.

Загальний висновок такий. По-перше, не можна сказати, що ВАКС однозначно зловживає ухваленням рішень про 100% покриття розміром застави ймовірної шкоди. По-друге, і у чиновників, і у підприємців є приблизно однакові шанси отримати як «захмарний», так і помірний рівень застави. Однак випадки призначення «понаднормових» сум (понад встановлену законодавством планку в 600 тис. грн.) є досить поширеними. А це означає, що підозрювані все ще можуть залишатися під політичним і психологічним тиском (адже альтернативою заставі є тримання під вартою). При чому, у більшості випадків такими підозрюваними все-таки є не-чиновники. І тут постає питання: якщо ВАКС створений з метою розгляду справ про корупційні злочини, чому заходи процесуального примусу, що застосовуються до бізнесу, як правило, суворіші від тих, що застосовуються до чиновників, які і тільки які є гіпотетичними суб’єктами корупційних діянь? Питання риторичне.

Звісно, такі розрахунки «на серветці» не дають об’єктивної картини, тим більше, що 9 місяців роботи суду на початках його діяльності – строк абсолютно недостатній для якихось однозначних висновків. Проте тривожна тенденція непередбачуваності, відсутності єдності правозастосовної практики та навіть елементарної логіки у певних діях – є сигналом, на який варто було б звернути увагу і юридичній спільноті, і самим суддям.

Тут ви можете побачити співвідношення між розміром застави у різних справах та сумою заявлених збитків: