Публікації

Коломойський зазіхнув на права Національного антикорупційного бюро України: які перспективи?

З офіційного повідомлення Конституційного суду України нам відомо, що акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» була подана скарга про визнання повноважень НАБУ, що випливають з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (далі – Закон), такими, що не відповідають Конституції України і, таким чином, про позбавлення держоргану таких повноважень.

Відповідно до зазначеної статті Закону, Національне антикорупційне бюро може, за наявності законних підстав, подавати судові позови про визнання комерційних угод держкомпаній недійсними. Варто відзначити, що АТ «Запорізький завод феросплавів» є однією з компаній неформальної групи «Приват», підконтрольної Ігорю Коломойському. Серед 92 угод, загальною сумою близько 7 млрд. гривень, визнаних недійсними в результаті подачі позовів НАБУ, є і тристороння угода про переведення заборгованості за електроенергію в розмірі 165 млн. грн. з Запорізького заводу на компанію «ХК «Електромережа ». В результаті визнання угоди недійсною Запорізький завод залишився зобов’язаним відшкодувати борг.

Проблема полягає в наступному:

З одного боку, Національне антикорупційне бюро в рамках кримінального розслідування корупційних правопорушень шляхом визнання угод, пов’язаних з держзакупівлями, недійсними та їх призупинення запобігає потенційним витокам бюджетних коштів.

В той же час, таке призупинення обмежує права приватних осіб-контрагентів держкомпаній, в тому числі, на вільне ведення законної підприємницької діяльності, передбачені Конституцією України.

При цьому, рішення про визнання угоди недійсною приймається на підставі даних досудового розслідування, які, фактично, не мають статусу доказів до того, як будуть вивчені і проаналізовані судом в рамках кримінального провадження на предмет достовірності та законності.Одним з ключових положень сучасного правопорядку є принцип презумпції невинуватості, також задекларований в ст. 62 Конституції України. Згідно з ним, ніхто не може бути підданий кримінальній відповідальності без обвинувального вироку суду, що набув законної сили. Отже, визнання вищенаведеним чином угоди недійсною до винесення обвинувального вироку створює ризик нанесення ударів по інтересам потенційно порядних комерсантів.На мою особисту думку, дії примусового характеру з боку держави, які можуть привести до серйозних збитків, повинні відбуватися або за наявності гарантії раціональної компенсації, або виходячи з обвинувального вироку суду.

Так що ж ми маємо в результаті? Олігарх протидіє легітимному механізму боротьби з корупцією або ж навпаки, сприяє становленню верховенства права, конституціоналізму та захисту прав людини? Важко сказати. Однак давайте пам’ятати, що діяльність НАБУ також викликає багато питань в аспекті законності. І досить часто, через законодавчі прогалини, замість того, щоб виконувати свої функції, вони перешкоджають здійсненню комерційної діяльності в Україні. Та й взагалі негативно впливають на інвестиційний клімат в країні.

Попередньо можна сказати, що досить високі шанси того, що НАБУ буде позбавлено права ініціювати процес визнання угод недійсними. Будемо чекати новин від Конституційного суду України.